Розвиток швидкісно-силових якостей студентів університетів у процесі занять із скелелазіння. - 2014.

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я). – Державний заклад "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", Луганськ, 2014. Дисертація присвячена проблемі розробки, теоретичного і експериментального обґрунтування структури побудови тренувального процесу з розвитку швидкісно-силових якостей у процесі занять скелелазінням студентів вищих навчальних закладів. У дослідженні взяли участь 56 студентів, з них – 26 представників різних видів скелелазіння й альпінізму (18 майстрів спорту і 8 майстрів спорту міжнародного класу) і 30 студентів, що займаються скелелазінням на початковому етапі підготовки. В роботі надано порівняльну характеристику рівня і факторної структури морфофункціональних особливостей, швидкісно-силової підготовленості та психофізіологічних можливостей студентів, що спеціалізуються в швидкісному лазінні, лазінні на складність на дистанціях 8в-9а і альпінізмі. Показано, що у студентів, які спеціалізуються в лазінні на складність на дистанціях 8в-9а, переважає силовий компонент швидкісно-силових якостей, а також силова витривалість на коротких відрізках часу (5-10 хв), у студентів, які спеціалізуються в лазінні на швидкість, переважає швидкісний компонент розвитку швидкісно-силових якостей і швидкісна витривалість, у альпіністів переважає компонент силової витривалості на тривалих інтервалах часу. Розроблено структуру розвитку швидкісно-силових якостей студентів на заняттях зі скелелазіння на початковому етапі підготовки з розподілом засобів, спрямованих на розвиток різних компонентів швидкісно-силової підготовки, в структурних елементах річного циклу; визначені оптимальні інтервали часу при покрокових переходах на нові обсяги навантаження, спрямованого на розвиток компонентів швидкісно-силової підготовленості. Розроблена методика швидкісно-силової підготовки студентів у процесі занять скелелазінням із застосуванням технічних пристроїв та інтерактивних технологій; експериментально обґрунтовано ефективність застосування структури розвитку швидкісно-силових якостей студентів на заняттях зі скелелазіння, про що свідчить підвищення рівня швидкісно-силової підготовленості, функціональних і психофізіологічних можливостей студентів. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (физическая культура, основы здоровья). - Государственное учреждение "Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко", Луганск, 2014. Диссертация посвящена проблеме разработки, теоретического и экспериментального обоснования структуры построения тренировочного процесса по развитию скоростно-силовых качеств в процессе занятий скалолазанием студентов высших учебных заведений. В исследовании приняли участие 56 студентов, из них – 26 представителей различных видов скалолазания и альпинизма (18 мастеров спорта и 8 мастеров спорта международного класса) и 30 студентов, занимающихся скалолазанием на начальном этапе подготовки. В работе представлена сравнительная характеристика уровня и факторной структуры морфофункциональных особенностей, скоростно-силовой подготовленности и психофизиологических возможностей студентов, специализирующихся в скоростном лазании, лазании на сложность на дистанциях 8в-9а и альпинизме. Выявлено, что длина тела достоверно выше (р<0,05) у квалифицированных представителей скоростного лазания по сравнению с квалифицированными представителями лазания на сложность, а у альпинистов – достоверно выше по сравнению с представителями лазания на сложность (р<0,05). Достоверные различия выявлены также в показателях длины плеча, наибольшее значение которой – у студентов – квалифицированных представителей скоростного лазания, наименьшее – у студентов – квалифицированных представителей лазанья на сложность. Выявлено, что обхват бедра наибольший у квалифицированных представителей скоростного лазания, что достоверно выше по сравнению с квалифицированными представителями лазания на сложность. Выявлено, что по уровню функциональной подготовленности наилучшие показатели у альпинистов. Показатели скоростно-силовой подготовленности наиболее высокие у квалифицированных представителей скоростного лазания. У студентов, специализирующихся в скоростных дистанциях, и у студентов, специализирующихся в скалолазании на сложность на дистанциях 8в-9а, достоверно меньше латентный период реакции; у студентов-скалолазов выше подвижность и сила нервных процессов по сравнению со студентами-альпинистами. Выявлено 10 факторов в общей структуре подготовленности обследуемых студентов. Показано, что у альпинистов наиболее выраженными факторами являются "Адаптационные возможности сердечнососудистой системы, специальная выносливость", у студентов, специализирующихся на дистанциях на сложность – "Относительная сила, устойчивость скорости реакции" и "Сила рук и пресса", у студентов, специализирующихся на дистанциях на скорость – "Обхватные размеры рук, подвижность нервной системы" и "Скорость реакции". Показано, что у студентов, специализирующихся в лазании на сложность на дистанциях 8в-9а, преобладает силовой компонент скоростно-силовых качеств, а также силовая выносливость на коротких отрезках времени (5-10 мин), у студентов, специализирующихся в лазании на скорость, преобладает скоростной компонент развития скоростно-силовых качеств и скоростная выносливость, у студентов-альпинистов преобладает компонент силовой выносливости на длительных интервалах времени. Разработана структура развития скоростно-силовых качеств студентов на занятиях по скалолазанию на начальном этапе подготовки с распределением средств, направленных на развитие различных компонентов скоростно-силовой подготовки, в структурных элементах годичного цикла, определены оптимальные интервалы времени при пошаговых переходах на новые объемы нагрузки, направленной на развитие компонентов скоростно-силовой подготовки студентов. Разработана методика скоростно-силовой подготовки студентов в процессе занятий скалолазанием с применением технических устройств и интерактивных технологий; экспериментально обоснована эффективность применения структуры развития скоростно-силовых качеств студентов на занятиях по скалолазанию, о чем свидетельствует повышение уровня скоростно-силовой подготовленности, функциональных и психофизиологических возможностей студентов. Dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Science 13.00.02 - Theory and Methods of Education (Physical Education, Health Fundamentals). - Official "Lugansk National Taras Shevchenko", Lugansk, 2014. The dissertation is devoted to the problem of development, theoretical and experimental study of constructing the structure of the training process for the development of power-speed during climbing sessions university students. The study involved 56 students, 26 of them are doing different types of rock climbing and mountaineering (18 masters of sports and 8 masters of sports of international class) and 30 students are involved in climbing the initial training. The work provides comparative characterization of the factor structure and morphological features, speed-strength training and physiological capabilities of students specializing in speed climbing, lead climbing at distances 8b - 9a and mountaineering. Shown that students who specialize in climbing difficulty at distances 8b - 9a, dominated power component power-speed and strength endurance over short periods of time (5-10 min), students who specialize in speed climbing prevails fast component of power-speed and speed endurance in climbing predominant component strength endurance for long intervals of time. The structure of speed-strength qualities of students in climbing classes at an early stage of training with the distribution of funds aimed at the development of the various components of speed-strength training, the structural elements of the annual cycle, the optimum intervals with step by step transition to the new volume load, aimed at development components of speed-strength training. The technique of speed-strength training students in the process of climbing classes using technical devices and interactive technologies; experimentally proved effectiveness of the structure of power-speed students in class climbing, as evidenced by the increase of speed-strength training, functional and physiological capabilities of students.