Теорія і методика соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами в умовах дитячого будинку. - 2014.

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.05 – соціальна педагогіка. – Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. – Луганськ, 2014. Дисертацію присвячено актуальній проблемі соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами в умовах дитячого будинку. Визначено понятійно- категоріальний апарат дослідження, розкрито сутність понять „дитинство”, „сирітство”, „соціальне сирітство”, „соціально-виховний простір дитячого будинку”, „соціально-педагогічна підтримка дітей-сиріт” та ін. Схарактери- зовано психовікові та соціальні особливості дітей-сиріт, особливості їхньої соціалізації в умовах дитячого будинку. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади функціонування дитячого будинку в умовах реформування закладів інтернатного типу, розкрито особливості трансформації дитячих будинків у сучасних соціокультурних умовах, зокрема ідеї замісної сімейної турботи як альтернативи державної опіки дітей-сиріт, сутність та основні напрямки соціально-педагогічної роботи в дитячому будинку та її нормативно-правове забезпечення. Розкрито роль та функції соціального педагога в організації соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами в умовах дитячого будинку. Розроблено теоретико-методологічні засади та модель багаторівневої системи соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами в умовах трансформації інституту дитячих будинків. Експериментально перевірено ефективність даної моделі та розроблено методичне забезпечення її впровадження в практику дитячих будинків України. Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.05 – социальная педагогика. – Государственное учреждение „Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко”. – Луганск, 2014. Диссертация содержит анализ системы организации социально- педагогической работы с детьми-сиротами в условиях трансформации детских домов: объекты и субъекты работы, концептуально-идеологическую и нормативную базу, контроль, управление и координацию работы. Обосновано детское сиротство как социальный феномен современного общества.. Детский дом рассматривается в качестве одного из ведущих институтов защиты детства вне семьи, который должен обеспечить социальное развитие, социальное воспитание, социализацию и социальную адаптацию детей-сирот и детей, лишенных родительской заботы , на достаточном уровне. На основании институционального анализа определены основные системные составляющие части организации социально-педагогической работы с воспитанниками детского дома: объекты и субъекты работы; концептуально- идеологическую и нормативно-правовую базу; контроль, управление и коорди- нацию работы. В результате анализа сиротства как социально-педагогической проблемы современного общества выделены проблемы социализации сирот в условиях детского дома и комплекс социально-психолого-педагогические проблемы детей, которые воспитываются вне семьи, в частности институциональные проблемы социализации и адаптации сирот, проблемы понимания сущности феномена социализации, отклоняющей социализации, социально-типичного в социализации сирот, механизмов социализации, проблемы оценок состояния социализации индивидов и уровня их социализированносты и др. Разработаны теоретико-методологические основы и модель многоуровневой системы социально-педагогической работы с детьми-сиротами в условиях трансформации института детских домов, которая представлена двумя подструктурами: базовой подструктурой, которая включает модель целей, модель деятельности и модель организационной структуры и др.; дополнительной подструктурой, которая включает : концептуальную модель системы социально-педагогической работы в детском доме, модель принципов построения и функционирования системы социально-педагогической деятельности с воспитанниками, модель научно-методической компоненты основных элементов инновационной деятельности, модель программно- целевого управления развитой системы социально-педагогической работы, модель структуры, модель общих технологий и модель параметров социально- педагогической работы. Социальный педагог как субъект социально-педагогической работы в детском доме приобретает статус интегратора разных социальных влияний на социализацию жильцов детского дома. Экспериментально проверена эффективность многоуровневой системы социально-педагогической работы с детьми-сиротами в условиях детских домов. Разработано соответствующее методическое обеспечение. Thesis in order to take the Doctor of Pedagogical Science Degree in specialty 13.00.05 – Social Pedagogics. – State Institution „Luhansk Taras Shevchenko National University”. – Luhansk, 2014. The thesis is devoted to the actual problem of the socio-pedagogical work with the orphans in the conditions of the orphanage. The concept-categorical apparatus of the investigation is defined, the essence of the definitions „childhood”, „orphanhood”, „social orphanhood”, „socio-educational space of the orphanage”, „social support of the orphans” and of the other definitions is found out. The psycho-age and social peculiarities of the orphans, the peculiarities of their socialization in the conditions of the orphanage are characterized. The theoretical and methodological principles of functioning of the orphanage in the conditions of reforming of the institutions of the residential type are grounded; the peculiarities of transformation of the orphanages in the modern sociocultural conditions, including the idea of the substitute family care as an alternative of the state care of the orphans are disclosed, the essence and the main trends of the socio-pedagogical work in the orphanage and its normative legal support are also disclosed. The role and functions of the social pedagogue in the organization of the socio-pedagogical work with the orphans in the conditions of the orphanage are disclosed. The theoretical and methodological principles and the model of the system of the socio-pedagogical work with the orphans in the conditions of transformation of the institute of the orphanages are worked out. The efficiency of this system and the methodical support of its implementation into the practice of Ukrainian orphanages are experimentally verified.