Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.lgpu.org//handle/123456789/3010
Название: Українська урбаністична проза ХХ століття: еволюція, проблематика, поетика. - 2008.
Авторы: Фоменко В. Г.
Ключевые слова: Урбаністична література, проза, літературний процес, урбанізація, місто, урбанізований соціум, топос, локус, палімпсест.
Урбанистическая литература, проза, литературный процесс, урбанизация, город, урбанизированный социум, топос, локус, палимпсест.
Urbanistic literature, prose, literary process, urbanisation, city, urbanised social stratum, topos, locus, palimpsest.
Дата публикации: 5-сен-2016
Краткий осмотр (реферат): Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Київ, 2008. Дисертація є першим комплексним монографічним дослідженням, у якому процес еволюції української урбаністичної прози ХХ століття розглядається як системна цілісність. У роботі на підставі філософських, історичних, урбанологічних, соціологічних ідей, естетичних концепцій розглядається специфіка зародження та еволюції української урбаністичної прози. У цьому контексті проаналізовані авторські тексти письменників різних історичних періодів і художніх напрямів, ідеологічних та естетичних орієнтацій: Г. Сковороди, І. Котляревського, О. Кобилянської, І. Франка, Лесі Українки, М. Яцківа, В. Підмогильного, В. Домонтовича, В. Винниченка, П. Загребельного, Ю. Щербака, А. Дімарова, Ю. Щербака, С. Процюка та ін. На підставі здійсненого аналізу вироблено концепцію зародження та еволюції української урбаністичної прози ХХ століття. Доведено, що кожен із індивідуальних авторських текстів є частиною цілісності української урбаністичної прози. Отже, у досліджені визначено підходи щодо формування цілісного уявлення про специфіку української урбаністичної прози ХХ століття. Диссертация на соискание научной степени доктора филологических наук по специальности 10.01.01 – украинская литература. – Институт литературы имени Т.Г. Шевченко НАН Украины, Киев, 2008. Диссертация представляет первое в отечественном литературоведении комплексное монографическое исследование, в котором рассматривается процесс зарождения и эволюции темы города в украинской литературе как системная целостность. В диссертации сквозь призму философских, исторических, урбанологических, социологических идей и исследований, эстетических концепций рассматривается специфика урбанистической прозы. В этом контексте проанализированы авторские тексты писателей разных исторических периодов, художественных направлений, идеологических и эстетических ориентаций: Г. Сковороды, И. Котляревского, О. Кобылянской, И. Франко, Леси Украинки, М. Яцкива, В. Подмогильного, В. Домонтовича, В. Винниченко, П. Загребельного, Ю. Щербака, А. Димарова, Н. Бичуи, С. Процюка, Ю. Андруховича. Диссертантка рассматривает возникновение и развитие темы города в украинской литературе как путь испытаний, который начался в эпоху Киевской Руси, когда земная жизнь противопоставлялась идеалу «града Божьего», «града», который аккумулировал соцальные новации эпохи, к которым в первую очередь относилось христианство. В исследовании определяются особенности восприятия города и воплощение его образа в художественных произведениях Н. Гоголя, Т. Шевченко, П. Кулиша, И. Франко. Ключевой категорией осмысления является образ города, который определяет переход поэтического образного мышления Украины в мир экзестенциальных переживаний. Особое внимание в работе уделяется дихотомии «село – город», враждебному отношению украинцев к городу, как к «воплощению зла». Акцентируется внимание на том, что в начале столетия в Украине две разные цивилизации (сельская и городская) сблизились на расстояние, которое определило их взаимозаменяемость. Таким образом, урбанистическая доминанта художественного мышления прозаиков первой половины ХХ века проявляется не только в произведениях авторов, которые тяготели к городской тематике. В украинской литературе появляются произведения, максимально приближенные к произведениям подчеркнуто урбанистической кодификации, в рамках которой «голоса» городской жизни становятся голосами общечеловеческой судьбы. Украинская проза второй половины ХХ века стремится к расширению границ в изображении основных тенденций урбанизации. Образ города в произведениях постоянно меняется вместе с условиями жизни, событиями, как в жизни человека, так и общества. Город – источник сохранения и трансляции информации, топос, где разворачиваются события. Анализ урбанистической прозы второй половины ХХ века указывает на ее многовекторность и универсальность. Осуществлен комплексный подход к определению специфики украинской урбанистической прозы ХХ века. Урбанистическая литература – перемещение точки зрения писателя в плоскость и мир города, в котором город выступает генератором цивилизиционного развития человека и общества. Доказано, что город в художественном тексте – исторически сформированное, отшлифованное пространство, которое является хранилищем информационных кодов, иллюзий и мифов. Таким образом, в исследовании выработаны общие подходы к формированию целостного представления о процессе эволюции украинской урбанистической прозы ХХ века. Компоненты мировоззрения в современном литературном процессе способствуют более глубокому погружению художественной мысли в общецивилизационные последствия исторического развития, олицетворением которых является, прежде всего, город. Doctoral thesis in Philology (language and literature study), speciality 10.01.01 – Ukrainian literature. - Institute of Literature named after T.G. Shevchenko, Kiev, 2008. Given thesis presents the first in domestic literary criticism integrated monographic research, which looks into the process of the origin and evolution of the theme of urban area in Ukrainian literature as а systematic integrity. Specific character of urbanistic prose is examined in the light of philosophic, historic, urbanological, sociological ideas and research, as well as aesthetic concepts. In this context authors’ texts of different historic periods, artistic trends, ideological and aesthetic orientations have been analysed: G. Skovoroda, I. Kotlyarevskiy, O. Kobylyanskaya, Ivan Franko, Lesya Ukrainka, M. Yatskiv, V. Podmogilnyy, V. Domontovich, V. Vinnichenko, P. Zagrebelnyy, Y. Sherbak, A. Dimarov, N. Bichuya, S. Protsyuk, Y. Andrukhovich. This research defines peculiarities of perception of urban area and its embodiment in works of art by N. Gogol, T. Shevchenko, P. Kulish, I. Franko. The key category of perception is the image of urban area, which defines transition of poetic creative thinking of Ukraine into the world of existential experience. Special attention in this research is attached to “country – city” (urban – rural) dichotomy, hostile attitude of Ukrainians towards urban area as “personification of evil”. It is emphasised that at the beginning of the century XXth in Ukraine two different civilizations (urban and rural ones) approached each other to such extent, that they became interchangeable. Thus, urbanistic dominating idea in creative thinking of prose writers of the first half of the XXth century becomes apparent not only in the works of authors who were attracted by urban themes. Works maximally approximate to those of expressly urbanistic codification show up in Ukrainian literature. In the framework of this codification “voices” of city life become voices of universal fortune. Ukrainian prose of the second half of the XXth century tends to expand its borders in depicting general trends of urbanization. The image of city in works of literature is constantly changing along with conditions of life, personal and social events. Urban area becomes a source of preservation and transmission of information, the topos, where events evolve. Analysis of urbanistic prose of the second half of the XXth century testifies its multi-vector character and universality. Comprehensive approach to defining specificity of the XXth century Ukrainian urbanistic prose has been implemented. Urbanistic literature carries the shift of the author's point of view into the plane and world of city, where city is seen as a generator of civilised development of man and society. It has been proven that city in a literary text is a historically generated, well-polished space, which is a repository of information codes, illusions and myths. Thereby, general approaches to shaping integral interpretation of the evolution process of Ukrainian urbanistic prose of the XXth century have been generated in this research.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.ltsu.org//handle/123456789/3010
Располагается в коллекциях:2008

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Fomenko.pdf433,77 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.