Обдарованість дітей як теоритична проблема в педагогіці й психології.

Abstract

Обдарованість – це системна якість психіки, що розвивається в перебігу життя, яка визначає можливість досягнення людиною вищих (незвичайних,неабияких) результатів у одному або декількох видах діяльності в порівнянні з іншими людьми. Обдарована дитина – це дитина, яка виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) у тому або іншому виді діяльності. Розвиток обдарованості в дітей, окрім загально-педагогічних принципів, потребує й психологічно-орієнтованих умов.

Одарённость – это системное качество психики, которое развивается в процессе жизни, которое определяет возможность достижения человеком высших (необычных, незаурядных) результатов в одном или нескольких видах деятельности по сравнению с другими людьми. Одарённый ребенок – это ребёнок, который выделяется яркими, очевидными, иногда выдающимися достижениями (или имеет внутренние предпосылки для таких достижений) в том или ином виде деятельности. Развитие одарённости у детей, кроме общепедагогических принципов, нуждается и в психологически-ориентированных условиях.

A gift is system quality of psyche, which develops in the process of life, which determines possibility of achievement of higher (unusual, outstanding) results a man in one or a few types of activity as compared to other people. The gifted child is a child which is selected bright, obvious, sometimes prominent achievements (or has internal pre-conditions for such achievements) in one or another type of activity. Development of gift at children, except for general-pedagogical principles, needs and in the psychologically-oriented terms.