The idea of theatricality as a principle of social behavior in W. Shakespeare’s drama.

Abstract

The proposed article investigates the term “theatricality” as a specific psychological characteristic of a character and presents the analysis of W. Shakespeare’s works to comprehend the idea of theatricality as a principle of social behaviour. It is proved that features of people’s “role” behaviour in all spheres of life have become for Shakespeare the subject of special study of art. Almost in all of his dramatic works, the characters, one way or another, affirm the necessity for playing behaviour under specific situations and conditions. Пропонована стаття досліджує поняття ,,театральності” як специфічну психологічну характеристику персонажа і презентує аналіз робіт У. Шекспіра для розуміння ідеї театральності як принципу соціальної поведінки. Доведено, що особливості людської ,,рольової” поведінки у всіх сферах життя стали для Шекспіра предметом окремого мистецького вивчення. Майже у всіх його драматичних творах,персонажі, так чи інакше, підтверджують необхідність для розігрування поведінки в конкретних ситуаціях і умовах. Предлагаемая статья исследует понятие ,,театральности” как специфическую психологическую характеристику персонажа и представляет анализ работ В. Шекспира для понимания идеи театральности как принципа социального поведения. Доказано, что особенности человеческого ,,ролевого” поведения во всех сферах жизни стали для Шекспира предметом отдельного художественного изучения.Почти во всех его драматических произведениях, персонажи, так или иначе, подтверждают необходимость для разыгрывания поведения в конкретных ситуациях и условиях.