Задачі українського арабістичного джерелознавства в умовах розвитку європейської орієнталістики (історіографічний аспект).

Abstract

Стаття являє собою спробу визначення на засадах історіографічного аналізу здобутків європейської орієнталістики головного перспективного напряму подальшого розвитку українського арабістичного джерелознавства. Виявлено, що протягом двох останніх століть дослідження повідомлень творів арабських авторів доби раннього середньовіччя з історії України відбувалося в межах дослідження інформації цих писемних документів про територію та населення Східної Європи. Тому на наш час ці повідомлення не перетворилися на самодостатній інформаційний чинник вивчення етноісторичних процесів,які відбувалися на землях України протягом язичницької доби її історії. У цих умовах єдиною перспективою подальшого розвитку українського арабістичного джерелознавства автор уважає реалізацію обґрунтованого українським арабістом Вольфом Бейлісом наукового проекту щодо складання критичного Зводу повідомлень арабських писемних джерел доби раннього середньовіччя з історії Київської Русі. Статья представляет собою попытку определения на основе историографического анализа достижений европейской ориенталистики основного перспективного направления украинского арабистического источниковедения. Выявлено, что на протяжении двух последних столетий изучение сведений сочинений арабских авторов периода раннего средневековья по истории Украины происходило в пределах исследования информации данных письменных документов о территории и населении Восточной Европы. Поэтому сведения этих исторических источников в настоящее время не стали самостоятельным информационным фактором исследования этноисторических процессов, происходивших на землях Украины в языческий период ее истории. В этих условиях единственной перспективой дальнейшего развития украинского арабистического источниковедения автор считает реализацию обоснованного украинским арабистом Вольфом Бейлисом научного проекта составления критического Свода сведений арабских авторов периода раннего средневековья по истории Киевской Руси. The article represents an attempt to determine the basic perspective directions of the Ukrainian Arabistic source studies on the basis of the historiographical analysis of the achievements of the European Orientalism. It is revealed, that during the last two centuries the studying of works of Arab authors about the the early Middle Ages Ukraine is occurred within the exploring of information of written documents about lands and population of the Eastern Europe. In the development of this area of Arabistic researches the author identifies two stages: 1. The accumulation of the information about ethnoses in the Eastern Europe, which contained in written documents of Arab Caliphate of IX – X centuries and the formation of the basic topics of its research (the middle of the 20's – the end of the 30's of the XX century); 2. The reorientation of the investigations of this information on the analytical and critical selection and logical systematization. Thus the information of the mentioned written sources now is not self-sufficient information factor of the investigation of ethno-historical processes, which took place on the lands of Ukraine in the pagan period of its history. In these circumstances, the author considers that the only prospect of the further development of Ukrainian Arabistic source studies is the implementation of the scientific project of compiling critical summary of information of Arab authors in the early Middle Ages about the history of Kievan Russia, which was proved by Ukrainian arabist Wolf Bayliss. According to the author such research work can be done at the Department of World History and International Relations at Lugansk Taras Shevchenko National University.